Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу оприлюднила інформацію про резонансний екологічний інцидент. За даними відомства, наприкінці жовтня, а саме 31.10.2026 року, представник структурного підрозділу Адміністрації морських портів України зафіксував появу незвичайної жовтої плями на воді в портовій акваторії. Згадане державне підприємство відповідає за стабільне функціонування морських гаваней країни, управляє портовою інфраструктурою державної форми власності, координує діяльність портових операторів та гарантує безпеку мореплавства у межах власних повноважень. Під час ретельного обстеження спеціалісти підтвердили витік соняшникової олії. Проведені лабораторні дослідження виявили значне перевищення концентрації жирів і масел, показник яких сягнув 23,5 мг/дм³ (варто зазначити, що загальноприйнята гранично допустима норма для скидання стічних виробничих вод у міську каналізаційну мережу України зазвичай обмежується 10-15 мг/дм³).
За порушення чинних правил охорони внутрішніх і територіальних морських вод від забруднення капітана судна притягнуто до адміністративної відповідальності згідно з першою частиною статті 59-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Йому було виписано штраф у розмірі 1190 гривень, який правопорушник повністю сплатив. Паралельно екоінспектори здійснили розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок потрапляння рослинної олії у водні ресурси. Уже 2 листопада судновласнику офіційно пред’явили претензію на суму 138 870 доларів США, що в еквіваленті перевищує шість мільйонів гривень. В інспекції підтвердили, що компанія NORMAN SHIPPING CORPORATION LTD повністю перерахувала кошти на відшкодування збитків. Журналісти Суспільного звернулися до АМПУ із запитом щодо деталей події, проте на момент виходу матеріалу відповіді ще не надійшло.
Згідно з чинним законодавством, розмір завданих державі збитків унаслідок акваторіальних забруднень із суден обчислюється за спеціальною методикою, затвердженою профільним наказом Міністерства захисту довкілля від 16 січня 2021 року №16. На першому етапі працівники інспекції виявляють джерело та розраховують обсяг забруднювача, спираючись на лабораторні аналізи проб, суднобудівну документацію та дані візуального спостереження. Надалі фінансовий еквивалент збитків визначається в американських доларах шляхом множення обсягу скинутої речовини на затверджену таксу; у разі присутності кількох забруднювачів показники підсумовуються. Після цього формується офіційна претензія до судновласника, а у разі його відмови добровільно компенсувати кошти відомство звертається до судових інстанцій.
Подібні екологічні виклики для регіону виникають не вперше. Зокрема, 20 грудня 2025 року внаслідок ворожого обстрілу портової інфраструктури в місті Південне зазнали пошкоджень ємності з соняшниковою олією. Тоді частина продукції розлилася по території порту, дорожньому полотну та акваторії Аджалицького лиману, звідки попрямувала до Чорного моря, досягнувши узбережжя Одеси вже 23 грудня. За інформацією космічного моніторингу, пікова площа забрудненої поверхні сягала приблизно 730 квадратних кілометрів (що еквівалентно 73 тисячам гектарів або в 4,5 раза перевершує загальну площу Одеси, яка становить 162,42 км²).
Наступний масштабний витік стався 26 квітня 2026 року внаслідок чергової атаки на порт Чорноморська. Через пожежу було зруйновано резервуар ємністю 6 тисяч тонн (що відповідає приблизно 6,5 мільйона літрів або 6500 м³) соняшникової олії, значна частина якої потрапила у морську акваторію. Пляма на воді спочатку охоплювала ділянку розміром близько 400 на 200 метрів, а згодом супутники зафіксували розширення забруднення до 35 квадратних кілометрів (3500 гектарів, що дорівнює п’ятій частині території обласного центру або 22% його площі). У травні ця олія також вразила десятки тисяч квадратних метрів прибережної смуги Національного природного парку «Тузлівські лимани». Коментуючи ситуацію, фахівець-еколог Владислав Балінський зазначив, що хоча рослинна олія безпосередньо не належить до токсичних сполук, вона становить серйозну загрозу для морських екосистем. Зокрема, вона обволікає пір’я птахів, позбавляючи їх можливості зберігати тепло, плавати та самостійно здобувати харчі, а також негативно впливає на донні біоценози та змінює гідрохімічні параметри води.
Для оперативного отримання головних новин регіону читайте Суспільне Одеса у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook, Instagram, TikTok та слідкуйте за оновленнями в Google Новинах.
