Дача Ашкеназі в Одесі, яку історик і краєзнавець Сергій Котелко називає “найкращою дачею на Французькому бульварі”, сьогодні перебуває у стані занепаду. За його словами, спочатку маєток належав мадам Боржанській, а пізніше перейшов до баронеси Ганни Ашкеназі з відомої європейської родини де Гінзбург. Від колишньої розкоші, зазначає дослідник, збереглося вже небагато.
Після еміграції родини у 1919 році будівлю включили до санаторію для партійної еліти, а згодом вона стала частиною комплексу санаторію Чкалова. Попри революцію і Другу світову війну, споруда не зазнала значних руйнувань.
Як розповідає Сергій Котелко, у дачі все ж лишилися окремі автентичні деталі. Серед них — тераса та переплетення вікон. Над ними можна побачити барельєфи, виконані за мотивами італійської архітектури. Водночас, за словами історика, ця символіка має і локальне значення. Він нагадує, що родина Ашкеназі була знана своєю благодійністю. Зокрема, Ганна Ашкеназі та мати її чоловіка Луїза Геселівна підтримували соціальні ініціативи, а розвитком Єврейської лікарні Одеса значною мірою завдячує саме Луїзі Ашкеназі.
Раніше терасу дачі затінювали фіранки, а вікна по краях можна було відчиняти. Тепер вони збереглися, однак уже не працюють, каже історик. Сама будівля XIX століття, яка тривалий час була в оренді у приватного власника, нині стоїть зачиненою. Що саме міститься всередині, достеменно невідомо, хоча крізь скло помітні сліди ремонтів.
Директорка центру “Лісова поляна” Ксенія Возніцина зазначає, що попередні орендарі істотно змінили інтер’єри і не зберігали їхню автентичність. У центрі сподіваються залучити донорські кошти, зокрема завдяки авторитету установи, і вже ведуть перемовини з Міністерством культури.
Значних втрат зазнали й зовнішні елементи ансамблю. Зникли старовинні ворота, кам’яна огорожа, декоративні клумби, а також мармурові леви, що стояли біля сходів до узбережжя.
Найбільше дачу змінили на початку 1990-х років. Майже повністю втрачено і парк Ашкеназі, який колись простягався до моря. Із цілого ансамблю зберігся лише “трельяж”, який раніше обплітали квіти. Повністю зникли клумби з декоративними вазами, старовинний кам’яний паркан із кованими ґратами та монументальні ворота.
Сергій Котелко також згадує історію узбережжя та давніх купалень. За його словами, у ХІХ столітті ця територія виглядала зовсім інакше, ніж сьогодні.
Про сучасний статус території говорить Ксенія Возніцина. Вона підкреслює, що парк має охоронний статус, тому довільно використовувати його не можна.
Дістатися до узбережжя Чорного моря нині можна двома способами: пройти через залишки старовинних воріт і спуститися дорогою або скористатися вузькою стежкою вздовж схилу. Раніше існував і третій шлях — сходами, але зараз вони перебувають в аварійному стані й закриті.
На одній із панорамних терас досі можна побачити фрагменти старого паркану та залишки терасного ландшафту. Саме цими алеями колись гуляли власники дачі, і ними ж можна було пройти до купалень, заснованих Ашкеназі.
Однак нинішній стан схилів далекий від історичного. Територія занедбана, місцями засмічена, зі слідами згарищ і хащами, які не мають належного догляду.
Фахівці окремо звертають увагу і на втрати декоративних елементів. Попри загальний занепад, частина об’єктів усе ж дивом уціліла.
Зараз триває оформлення охоронних договорів на пам’ятки. Начальниця управління охорони об’єктів культурної спадщини ОВА Олена Воробйова наголошує, що ці об’єкти не можна зносити, дозволена лише реставрація.
За її словами, процес укладання таких договорів уже триває: частину з них уже оформлено, а решту планують завершити до кінця місяця. Ці договори передбачають чіткі вимоги до стану пам’яток та правил їхнього використання. Зокрема, перед будь-якими роботами обов’язковими є технічний висновок і науково-проєктна документація.
У центрі “Лісова поляна” говорять, що хочуть відновити будівлю та використовувати її не з комерційною метою, а для розвитку національного центру психотравми, зокрема для міжнародних конференцій і навчань. Ксенія Возніцина додає, що центр уже активно співпрацює з міжнародними партнерами, тому потребує простору для конференцій, тренінгів та освітніх програм.
Вона також окремо підкреслює, що всі об’єкти нині перебувають у процедурі оформлення охоронних договорів, а їхнім власником є Міністерство охорони здоров’я.
