На півдні Одещини однією з основних ознак кліматичних змін є не лише підвищення температури, а й тривалі періоди без опадів. Влітку 2025 року в деяких регіонах ґрунт висихав до майже метрової глибини, що призводило до значних втрат врожаю. Навіть якщо температура не завжди досягала рекордних значень, поєднання спеки та відсутності дощів створює критичні умови для сільського господарства. Кліматичні зміни мають довгостроковий характер: за понад сто років спостережень середня температура в Україні зросла приблизно на три градуси. Це свідчить про те, що кліматичні умови, які раніше були притаманні південним регіонам, поступово стають звичними для центральних і навіть північних територій. Окрім глобального потепління, на процес опустелювання впливають і локальні фактори, такі як деградація ґрунтів, вітрова ерозія, знищення лісосмуг та обміління водойм. Ситуацію ускладнюють наслідки війни, зокрема пожежі та руйнування екосистем, а також нераціональне використання водних ресурсів і виснаження підземних вод. Ще одним показником кліматичних змін є збільшення кількості тропічних ночей, коли температура повітря не опускається нижче 20°C. За прогнозами, у майбутньому кількість таких ночей може зростати, а самі явища відбуватимуться хвилями, що додатково навантажуватиме екосистеми та сільське господарство. Незважаючи на близькість моря, це не гарантує стабільного водозабезпечення. Науковці зазначають, що через зміни клімату опади можуть ставати більш інтенсивними, але короткочасними, що не сприяє накопиченню вологи в ґрунті. Найбільш вразливими до опустелювання є південні райони області, зокрема території поблизу лиманів і солонцевих ґрунтів. Одним із варіантів адаптації до кліматичних змін науковці вважають розвиток відновлювальної енергетики, зокрема встановлення сонячних панелей на водних об’єктах. Директор ГО “Науково-дослідний інститут біотехнологій, екології, молекулярної та функціональної медицини” Юрій Старчевський зазначив, що подібні проєкти вже розглядалися для Придунайських озер. Водночас науковці підкреслюють, що такі рішення потребують детального вивчення. Окрему увагу експерти приділяють управлінню водними ресурсами. Зменшення весняного водопілля та обміління річок вже впливають на стан лиманів і озер. Вони також зазначають, що ситуацію ускладнюють застарілі або зруйновані системи зрошення, а також надмірна кількість штучних водойм, які збільшують втрати води через випаровування. Серед можливих рішень науковці пропонують комплекс заходів: відновлення зрошувальних систем, висадження лісосмуг, зменшення розорювання ґрунтів і раціональне використання водних ресурсів. Водночас підкреслюється, що ці зміни потребують системного підходу та ухвалення рішень на всіх рівнях управління. Науковці дійшли висновку, що процес опустелювання на півдні Одещини вже розпочався, але його ще можна контролювати. Без змін у підходах до природокористування та кліматичної політики ризики для регіону лише зростатимуть. Однак своєчасні та системні дії можуть уповільнити або частково зупинити ці процеси.