Ганна Лінива — мати військовослужбовця, який зник безвісти. Кілька років тому вона втратила чоловіка. Згодом війна забрала і сина — принаймні так здається зараз. Жінка не припиняє чекати.
Олександру Лінивому було 40 років. Він служив у 37-й бригаді морської піхоти, мав бойовий досвід ще з часів АТО. Після служби повернувся в село Неділкове на Одещині, одружився, у нього народилися троє доньок.
Після контузії й реабілітації життя різко змінилося. За словами матері, дружина залишила Олександра, забрала дітей і не дозволяла спілкуватися ні з батьком, ні з бабусею.
Після розлучення Олександр переїхав у Нову Каховку. Там почав жити з іншою жінкою. На початку повномасштабного вторгнення місто опинилося під окупацією. Олександр не скорився — брав участь у проукраїнських мітингах, відкрито виступав проти росіян.
За це його кілька разів затримували й забирали «на підвал». Щоб вивезти сина з окупації, Ганні разом із співмешканкою Олександра довелося витратити чималі кошти. За словами жінки, якби цього не зробили вчасно, він, імовірно, вже не вийшов би з лікарні.
Та повернувшись у Неділкове, Олександр знову вирішив іти на фронт. Він пішов добровольцем. У грудні 2023 року Олександр вступив до лав ЗСУ. Згодом отримав контузію, ненадовго повернувся додому на лікування, але знову поїхав до побратимів.
5 квітня мати отримала сповіщення: син зник безвісти під час виконання бойового завдання в Кринках.
Hanna зізнається: вона не знала, де саме служив її син. Він завжди заспокоював і повторював, що все буде добре. Лише після зникнення вона дізналася, що Олександр брав участь у спеціальній операції.
За словами Ганни, разом із сином на позиції перебували ще шестеро військових. Вона підтримує зв’язок з іншими матерями зниклих безвісти, але жодна з них досі не має жодної інформації.
Минуло майже два роки від дня зникнення Олександра. Та Ганна продовжує чекати.
