Згідно з інформацією Міністерства аграрної політики, певні українські регіони втратили до 90 відсотків складських приміщень, призначених для зберігання та розподілу харчів. Водночас відомство запевняло, що масового нестатку продовольства не прогнозується, оскільки бізнес активно адаптує логістичні ланцюги, зокрема налагоджуючи пряме транспортування товарів від виробників до торговельних точок. Проте доктор економічних наук Сергій Якубовський назвав оцінку про знищення 90% складів перебільшеною. На його думку, критичні явища на продовольчому ринку наразі відсутні. З його слів, руйнування сягають приблизно 20–25 відсотків, і певні труднощі існують, проте при відвідуванні будь-якого продовольчого магазину жодних складнощів із покупками не виникає. Економіст зауважив, що ринок їжі відрізняється від промислового сегмента. Значна частка агропродукції вирощується на місцевому рівні та не залежить від магістральних розподільчих центрів настільки сильно, як товари з-за кордону. Він додав, що в найближчі шість місяців жодних загроз із продовольством в країні не очікується. Водночас найбільші загрози зосереджені в секторах зі складнішою імпортною логістикою, зокрема з продуктами на митних складах чи багатетапним транспортуванням. Згідно з даними аграрного міністерства, переформатування логістики здатне збільшити кінцеву вартість їжі в середньому приблизно до 2,5%. Однак Сергій Якубовський підкреслює, що для різних категорій товарів цей ефект відрізнятиметься. Вітчизняна сільськогосподарська продукція навряд чи суттєво зросте в ціні через пошкодження складів. Натомість імпорт може подорожчати помітніше через подовжені маршрути, додаткові витрати та ускладнене оформлення. За словами експерта, з імпортними позиціями виникне більше труднощів, і подорожчання там може сягнути близько 30 відсотків через перетин кордонів, задіяння митних складів, збільшення термінів отримання та здорожчання самої логістики. Окрім харчів, підвищений попит і потенційне зростання цін очікуються на товари, необхідні під час відключень світла: акумулятори, зарядні станції, інвертори, павербанки та джерела безперебійного живлення. Країна їх не виготовляє, але потреби в них дуже високі, через що неминуче виникне дефіцит на тлі ажіотажу. Наслідком атак на розподільчі вузли стало переглядання торговельними мережами умов взаємодії з постачальниками, а додаткові витрати згодом можуть відобразитися на цінниках. Попри це, запевняє Сергій Якубовський, підстав для масової непевності щодо наявності їжі немає. Певні позиції можуть тимчасово перестати бути доступними в повному обсязі, проте бізнес шукатиме альтернативні шляхи завезення. Можливі певні затримки, але повного дефіциту не буде, тому експерт закликає не повторювати події 2022 року і не скуповувати гречку чи сіль мішками, адже підприємці зуміють знайти потрібні товари. Водночас панічний попит здатний самостійно провокувати короткочасні нестачі, коли громадяни масово купують товари про запас незалежно від реальних обсягів у торговельній мережі. Ще одним альтернативним місцем придбання товарів є продовольчі ринки, де значна частина асортименту надходить безпосередньо від виробників. Директор одеського ринку «Початок» Олександр Воропаєв зазначив, що залежність їхнього майданчика від єдиних централізованих складів менша, ніж у супермаркетів. Ринки не прив’язані до одного загального розподільчого центру, оскільки кожен продавець чи виробник має власний канал постачання. Особливу роль відіграють прямі поставки сезонних фруктів, овочів, ягід та інших товарів, які аграрії можуть привозити самостійно, зокрема для продажу з автотранспорту. На ринку функціонує понад 400 торговельних місць. Подібний формат скорочує шлях товару та дозволяє оперативно міняти партнерів, хоча всі вимоги щодо безпечності, лабораторного контролю, документації та температурних режимів зберігаються. Олександр Воропаєв зауважив, що ринки виступають додатковою опцією для споживачів у разі перебоїв у супермаркетах, хоча повністю замінити останні не здатні через широкий брендований імпортний асортимент та потужні холодильні установки останніх. Найпростіше прямо доставляти сезонну зелень, картоплю, фрукти, овочі, мед, баштанні культури та частково суху бакалію. Натомість складнощі виникають із категоріями, які потребують особливої логістики: м’ясом, рибою, морепродуктами, молочними виробами, охолодженими позиціями, замороженими напівфабрикатами та готовою їжею. Для них критично важливими є швидкість, безперервний холодовий ланцюг, ветеринарні папери та стабільне резервне живлення, причому найважче зараз транспортувати охолоджену й імпортну рибу, морепродукти та «молочку». Сезонні товари наразі мають додатковий запас міцності завдяки новому врожаю, який нівелює частину логістичного тиску. Масового переходу покупців з супермаркетів на ринки після ударів не зафіксовано, спостерігаються лише поодинокі випадки пошуку відсутніх у магазинах товарів. Ажіотажу немає, а зміни мають точковий характер — може тимчасово зникнути конкретний виробник чи фасування, проте аналогічні позиції залишаються на прилавках. На формування цін впливають не самі обстріли, а супутні витрати: довші маршрути, менші обсяги партій, перевантаження, паливо, генератори, охолодження та ризики псування швидких товарів. Директор ринку наголошує, що вплив переформатування логістики не є універсальним для всіх груп: сезонність стримує здорожчання, тоді як імпорт і холодовий ланцюг його підсилюють. Найбільше ризикують додати в ціні риба, морепродукти, деякий імпорт, заморожені напівфабрикати, а також охолоджені та молочні вироби, а після завершення польового сезону чутливішими стануть і тепличні овочі. Окремою статтею витрат є енергоносії: хліб може поступово зростати в ціні через вартість електрики, пального та переробки, проте дефіциту зерна наразі не спостерігається. Станом на сьогодні системної нестачі базової їжі на Одещині немає, підсумував директор ринку «Початок», а головні ризики полягають не у відстністі їжі як такої, а у вищих цінах, меншому виборі та нерівномірній наявності окремих найменувань, насамперед імпортних, рибних та охолоджених. Ситуацію пом’якшують місцева сезонна продукція та свіжий урожай, однак в умовах війни стовідсоткових гарантій немає, тому ключовими залишаються прямі постачання, резервне живлення та відсутність панічних настроїв серед населення.
