Засновник громадської організації “Доступно.UA”, спортсмен, мандрівник і громадський діяч Дмитро Щебетюк розповів, що задум книги “Автостопом на кріслі колісному” з’явився саме в Одесі кілька років тому.
За його словами, ця книга не лише про подорож автостопом на кріслі колісному. Вона також порушує теми відкритості до людей, довіри до світу та особистого шляху адаптації після травми. Водночас автор навмисно не заглиблювався у складні теми, аби текст залишався легким для читача.
Щебетюк зазначив, що розповіді про його мандрівки вже не раз ставали мотивацією для інших. Як приклад він навів знайому, яка після його подорожі автостопом наважилася самостійно поїхати до бабусі маршруткою.
Дмитро Щебетюк наголосив, що доступність є частиною інклюзії — процесу, який має гарантувати рівні можливості для всіх. Він підкреслив, що йдеться не лише про встановлення пандусів. Доступність охоплює ліфти, тактильну навігацію, інформаційну доступність, безбар’єрний доступ до громадських просторів і можливість користуватися будь-якими послугами незалежно від фізичних особливостей людини.
Він також підкреслив, що безбар’єрне середовище важливе не тільки для людей з інвалідністю. Воно потрібне ветеранам із пораненнями та ампутаціями, людям старшого віку, вагітним жінкам, батькам із дитячими візками та людям із тимчасовими травмами.
На переконання Щебетюка, доступний простір найкраще створювати ще на етапі проєктування будівель. Якщо не врахувати цього відразу, подальша адаптація коштуватиме значно дорожче. При цьому він називає доступність не витратами, а інвестицією.
За його словами, коли люди можуть вільно пересуватися містом, вони не витрачають сили на подолання сходів, бордюрів чи пошук допомоги. Натомість з’являється можливість працювати, навчатися, займатися творчістю або створювати нові проєкти. Окремо він додав, що для підприємців це також є великим соціальним внеском.
Серед вдалих прикладів Дмитро Щебетюк відзначив інклюзивний міський пляж. На його думку, через складний природний рельєф облаштувати повністю доступний пляж непросто, однак нинішнє рішення зі спеціальним транспортом дало змогу більшій кількості людей дістатися моря.
Водночас він звернув увагу, що місто не має втрачати вже створені доступні об’єкти. Зокрема, як зазначив громадський діяч, пляж “Ланжерон”, який раніше був адаптований для людей з інвалідністю, фактично зник із мапи доступності.
Позитивно Щебетюк оцінив і зміни на автостанції “Старосінна”. Він розповів, що команда “Доступно.UA” проводила для її працівників консультації та тренінги, після чого там запровадили переклад жестовою мовою для пасажирів.
Водночас, на думку Дмитра Щебетюка, Одесі ще потрібно суттєво поліпшити доступність громадського транспорту. За його словами, навіть попри наявність низькопідлогових автобусів, для великого міста їх усе ще недостатньо.
Серед інших проблем він назвав Центральний залізничний вокзал, де, за його словами, маломобільним людям досі важко пересуватися без сторонньої допомоги. Також він згадав забудову в районі Аркадії, яка залишається малодоступною.
Попри це, як зазначив Щебетюк, у порівнянні з багатьма українськими містами Одеса поступово просувається вперед завдяки співпраці громадськості, бізнесу та окремих установ.
На його думку, безбар’єрними міста можуть робити не лише органи влади чи архітектори. Він радить звертати увагу на очевидні недоліки: надто круті пандуси, вузькі двері, рейки замість повноцінних пандусів. Якщо люди регулярно вказуватимуть власникам закладів на такі проблеми, зміни відбуватимуться швидше.
Громадський діяч також закликав українців підтримувати розвиток безбар’єрності як прояв вдячності захисникам і захисницям України.
