Сектор військових поховань на Західному кладовищі в Одесі почали формувати ще у 2015 році — це 48-й сектор, розповів заступник голови “Veterans Hub Odesa” Микола Старожук. За час повномасштабної війни кількість поховань суттєво зросла: нині разом із прилеглими ділянками тут налічується близько 800 могил загиблих військових.За його словами, воїнів також ховають і на інших кладовищах міста — Таїровському та Північному, які розташовані в межах Одеси. Однією з найбільших проблем, на думку голови громадської організації “Живі в серцях” Олесі Сухверхової, є спосіб сповіщення родин про загибель військових. За її словами, повідомлення часто вручають формально — без з’ясування стану людини та без подальших пояснень, що робити далі й куди звертатися.Родини загиблих військових стикаються з додатковими витратами на поховання та послуги ритуальних агентств, каже співзасновниця ГО “Родина янголів світла” Ірина Орлянська. Часто співробітники агентств нав’язують непотрібні, на її думку, послуги. Наприклад, за один стілець для старших членів родини беруть 600–800 гривень, а підставку під гроб — 2000 гривень. Вона зазначила, що такі витрати можуть стати непідйомними для сімей.За словами Миколи Сторожука, в Одесі є комунальне підприємство, яке займається похоронними процесами. Воно надає послуги родинам у “економному режимі”, безкоштовно для малозабезпечених. Проте більшість родин користується приватними агентствами, що уклали договори з підприємством. Мати загиблого Олексія Задорожного каже, що родини рідко готові до втрати, а компенсація витрат на поховання часто надходить лише після завершення процедури, тоді як похорон потрібно провести одразу:Окрім базової виплати в 25 000 гривень на поховання, родини загиблих можуть отримати додатково ще 10 000 гривень через Центр надання адміністративних послуг, повідомив директор департаменту у справах ветеранів Одеської міськради Володимир Єрмаков. Крім того, військові частини виділяють близько 12,6 тисяч гривень на обмундирування, гроб, хрест, подушечку для нагород та прапор.Він додав, що для визначення вигляду надгробків і типу каменю організували голосування серед представників родин загиблих. У ньому взяли участь 423 людини — по одному представнику від кожної родини, щоб забезпечити прозорість і коректність процесу. Мета голосування — надати родинам можливість самостійно обирати, як будуть виготовлені надгробні споруди.Ірина Орлянська розповіла, що з початку року відбулася перша зустріч з новоствореним департаментом ветеранів, яка, за її словами, була досить плідною: За словами Орлянської, головною проблемою залишаються затягнуті процеси: родини роками очікують рішення щодо меморіалізації, старі проєкти відміняли, нові не задовольняють родини, і нині пропонуються інші варіанти. Вона наголосила, що багато матерів похилого віку хотіли б ще за життя побачити, яким буде надгробний пам’ятник їхнього воїна.Перша комунікація з родинами загиблих відбулася, коли їх запросили на розмову до міськради, після чого була створена робоча група, розповіла Олеся Суховерхова. За її словами, це стало найважливішим етапом, адже після нього почали відбуватися суттєві зрушення: родини почали спілкуватися та їх почули. Вона зазначила, що спочатку розробили 12 моделей надгробних споруд із архітектурною задумкою скульптора, проте їх скоротили до шести без погодження з родинами, що викликало обурення. Зараз у голосуванні беруть участь 12 моделей та три види каменю. За результатами голосування залишаться чотири моделі та два види каменю, які підуть на подальший розгляд.Зазначимо, що у червні 2025 року СБУ та Офіс генерального прокурора повідомили про викриття в Одесі схеми привласнення понад 2 мільйонів гривень бюджетних коштів, призначених на поховання загиблих військовослужбовців. За даними слідства, у 2023–2024 роках посадовці міськради, працівники комунального підприємства та місцеві підприємці завищували вартість надгробків і похоронних послуг приблизно на 50%. П’ятьом фігурантам повідомлено про підозру, їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. До обговорення питань меморіалізації в Одесі долучився Український інститут національної пам’яті. За словами голови інституту Олександра Алфьорова, протягом останніх двох місяців до організації надходили звернення від одесицьких громадських організацій щодо вибору кольору каменю для поховань. Вони просили роз’яснень, оскільки в місті було прийнято рішення використовувати лише сірий граніт. Інститут рекомендував, щоб поховання могли мати камінь різного кольору залежно від конкретного сектору, і наголосив на необхідності залишати вибір за родинами, не встановлюючи обов’язковий колір. Після поховання сина Ірина Орлянська почала досліджувати питання меморіалізації, адже державні інституції майже не займаються цим процесом. За її словами, громади часто самостійно вирішують, як має виглядати поховання, водночас стикаючись із численними труднощами та бюрократичними перепонами.Олеся Суховерха додала, що для неї особиста мотивація — зберегти пам’ять про сина через гідні пам’ятники та поховання.