В Одеському регіоні відбувся масштабний міжнародний захід за участю представниці Суспільного. Подія об’єднала дослідників минулого, академіків, а також активістів громадських і жіночих об’єднань з українських регіонів та з-за кордону. Організаційну підтримку забезпечили Світова Федерація Українських Жіночих Організацій, Союз Українок Америки, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України спільно з Українським католицьким університетом, а також громадські організації «Асоціація жінок України “Дія”» та «СВОЯ. Жіноча мережа освіти й розвитку». Захід пройшов під патронатом Одеської міської військової адміністрації.
Під час старту події керівниця ГО «Асоціація жінок України “Дія”» Наталія Делієва підкреслила головну мету ініціативи — продемонструвати внесок українок у дисидентський рух як невіддільну складову історичної пам’яті й визвольної боротьби. Серед згаданих постатей: Ніна Строката, Надія Світлична, Алла Горська, Галина Могильницька, Ірина Сеник, Стефанія Шабатура, Дарія Гусяк, Ірина Калинець, Оксана Попович, Оксана Мешко, Любов Панченко та Ганна Михайленко. Доповідачка акцентувала на важливості поширення знань про цих особистостей серед широкого загалу, їхніх дітей та онуків.
Наталія Делієва зауважила, що біографії багатьох борчинь залишаються маловивченими, хоча їхній вплив на відстоювання прав людини, української культури та ідентичності є значним. Окремо нагадувалося, що у 2026 році відзначатимуться столітні роковини від народження одеситки Ніни Строкатої-Караванської — відомої правозахисниці та однієї із засновниць Української Гельсінської групи.
Окрему пленарну секцію присвятили жіночим голосам одеського шістдесятницького середовища. Доцентка та літературознавиця Одеського національного університету імені Іллі Мечникова Ірина Нечиталюк виступила з доповіддю про Ніну Строкату-Караванську, Галину Могильницьку й Ганну Михайленко. На думку дослідниці, доля Ніни Строкатої демонструє не лише правозахисний шлях, а й силу жіночої взаємопідтримки в протистоянні радянському репресивному апарату.
Строката за професією була лікаркою і науковицею, а також дружиною політв’язня Святослава Караванського. Вона наполегливо домагалася його звільнення, підтримувала зв’язок та поширювала відомості про переслідування. Зокрема, як зазначила Ірина Нечиталюк, вона передавала матеріали за кордон за допомогою тайнопису. Подальший тиск радянської влади торкнувся і її роботи в Одеському університеті: під час засідання ректорату від неї вимагали пояснень та намагалися схилити до розлучення, що унеможливило її подальшу наукову діяльність.
Дослідниця також розповіла про товариські стосунки Строкатої з Галиною Могильницькою та іншими одеськими однодумцями, що допомагало переносити переслідування й ув’язнення. Увагу звернули на значення тих жінок, які не лише перебували в таборах, а й опікувалися політв’язнями та поширювали інформацію про тиск. Окремо згадувалася Ганна Михайленко, яка провела вісім років у закладах примусового психіатричного лікування, за яку боролися інші правозахисники, включно з Ніною Строкатою.
У своєму виступі літературознавиця вжила метафоричний образ, порівнявши шістдесятниць не лише з Кассандрами, а й з Пенелопами — вірними очікувальницями. Вона підкреслила значну роль Одеси як одного з важливих центрів національного опору, що потребує подальших досліджень.
Академік НАН України та керівник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Микола Жулинський наголосив на вагомому внеску жінок у підтримку зв’язків між ув’язненими та зовнішнім світом. Він згадав Оксану Мешко, Надію Світличну, Ірину Сеник, Ніну Строкату, Стефанію Шабатуру та інших репресованих, а також родичок політв’язнів — дружин, матерів, сестер і доньок, які їздили до таборів, передавали документи та зберігали свідчення про репресії.
Як зазначив Жулинський, хоча офіційно їх не йменували дисидентами, вони фактично виконували цю роль, поділяючи погляди своїх чоловіків та родичів. Він також згадав одеських діячів українського руху Михайла Комарова, Олексу Різникова та Галину Могильницьку, підкресливши цінність вивчення історії культурного і громадського руху в Одесі.
Програма форуму включала секційні дискусії щодо місця жінок у праві, літературі та культурі, обговорення вимірів ідентичності, а також мистецький перформанс «Секрети», присвячений Ніні Строкатій та Святославу Караванському. Стежити за головними новинами можна через Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook, Instagram, TikTok та в Google Новинах (тема Суспільне Одеса).