Згідно з розпорядженням керівника Одеської міської військової адміністрації за номером 384-2026, основний обсяг фінансових витрат розподілено на період із 2026 по 2029 рік. Серед наймасштабніших ініціатив — зведення сучасної теплоелектроцентралі, що працюватиме на RDF/SRF-паливі з комунальних відходів, а також створення комплексу сортування сміття. На реалізацію цієї ідеї закладено 4,5 мільярда гривень. Крім того, документ передбачає оновлення зношених теплових мереж, підвищення показників енергоефективності комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» та зміцнення безпеки об’єктів критичного значення.
На думку провідного наукового співробітника Національного інституту стратегічних досліджень Геннадія Рябцева, використання сміття як палива для ТЕЦ здатне знизити залежність міста від блакитного палива та частково розв’язати питання переробки відходів. Водночас він зауважує, що рентабельність проєкту визначатиметься обсягами та якістю сировини, витратами на її переробку, очисними заходами та виконанням екологічних стандартів. Експерт підкреслює важливість збереження газової когенерації, оскільки такі станції дешевші на старті, швидше вводяться в експлуатацію і дають змогу оперативно реагувати на коливання в енергомережі. Рябцев висловився проти протиставлення цих двох напрямів, пропонуючи сприймати їх як взаємодоповнюючі елементи, де велика ТЕЦ покриває базові потреби в теплі, а розподілені газові установки виконують резервні функції. Водночас він застерігає, що зосередження потужних енергооб’єктів в одному місці підвищує вразливість під час ворожих ударів.
Фахівець у галузі енергетики та житлово-комунального господарства Юрій Зволєндовський також схвалює ідею виробництва енергії з відходів. Він пропонує залучити ділянку чинної Одеської ТЕЦ площею понад 24 гектари, частина якої наразі пустує, але вже забезпечена залізничними коліями, газом та теплотрасами. На його переконання, таке використання території було б дуже раціональним. Зволєндовський нагадав, що колись ця станція генерувала і тепло, і електрику, однак виробництво електроенергії зупинили приблизно десять-п’ятнадцять років тому, і цей функціонал варто відродити. Ще однією перспективною точкою для модернізації він назвав непрацюючу колишню котельню на вулиці Чорноморського Козацтва.
На заходи із захисту критичної інфраструктури в програмі передбачено 371 мільйон гривень. Проте Геннадій Рябцев висловлює сумніви щодо достатньості цієї суми для повноцінного захисту всіх теплових об’єктів міста. На його переконання, для такого великого міста ці кошти навряд чи покриють комплексний захист усіх ключових елементів, хоча їх вистачить на пріоритетні кроки на найбільш вразливих ділянках. Науковець зауважує, що фінансування слід направляти не лише на захисні споруди, а й на запасні агрегати, автономні джерела живлення та швидке відновлення після можливих атак.
На придбання генераторів для невеликих котелень виділили понад 63 мільйони гривень. Проте Рябцев застерігає, що самі по собі пристрої не гарантують стабільного опалення в умовах тривалих знеструмлень, адже необхідно враховувати продуктивність насосів, мати достатні запаси пального та підготовлений персонал. На його думку, критерієм ефективності таких інвестицій має бути час, протягом якого система здатна стабільно подавати тепло без зовнішнього струму, а працездатність обладнання слід перевіряти на практиці.
Загальний кошторис програми становить 32,81 мільярда гривень, причому понад 25 мільярдів місто розраховує залучити з позабюджетних джерел і завдяки міжнародній підтримці. Геннадій Рябцев вважає такі плани теоретично здійсненними, проте ризикованими без чітких гарантій фінансування, оскільки очікування близько 79% бюджету від донорів створює високу залежність від зовнішніх кредиторів. Він радить чітко розмежовувати вже підписані договори, поточні переговори та примарні очікування, нагадуючи про європейський грант на 30 мільйонів євро до кредиту на 200 мільйонів євро для українського теплопостачання, який не гарантує надходження саме в Одесу. Експерт рекомендує опублікувати детальований фінансовий план із підтвердженими ресурсами й комбінувати гранти, кредити, державно-приватне партнерство та страхування воєнних ризиків, наголошуючи, що загальна сума в програмі ще не означає наявність реальних інвестицій чи гарантію стійкості.
Перший заступник міського голови Одеси Олександр Філатов повідомив «Українському радіо Одеса», що підготовка до опалювального періоду стартувала одразу після завершення попереднього. Комунальники виконали гідравлічні тести, перевірили електрику та насоси, привели до ладу котельні та полагодили теплотраси, завершивши технічні приготування та фінішуючи з роботами в житловому секторі. Старт сезону орієнтовно планували на початок листопада залежно від температурних умов (торік опалення подали 12 листопада). Філатов зазначив, що попри пріоритетність централізованої системи, місто формує резерви, реалізуючи частину заходів за закритими планами безпеки. За його словами, рівень підготовки набагато вищий, ніж торік, проте головним невідомим чинником залишається зона вогневого ураження, адже ситуацію неможливо передбачити наперед. Також влада створює запаси пального, деревини та автономного устаткування для підтримки громадян у кризових ситуаціях.
