Конструкція розміром 3 на 1,8 метра поєднує елементи стріт-арту та документальної фотографії. На стіні – близько 230 світлин. Половина з них – портрети рятувальників, зроблені безпосередньо на місцях російських ударів, під час ліквідації пожеж та розбору завалів. Ініціаторами проєкту стала пресслужба обласного управління ДСНС за підтримки керівництва. За словами начальника управління Дениса Платонова, вони хотіли створити не просто візуальний об’єкт, а простір зі змістом – той, що говорить із людьми мовою реальних історій. За його словами, рятувальникам так само буває боляче і важко, однак вони продовжують працювати. Він назвав стіну «межею між руйнуванням та порятунком» і пояснив, що її розмістили в центрі Одеси, аби місто бачило обличчя тих, хто першим приходить на допомогу. Він нагадав, що чотири роки війни – це тисячі виїздів підрозділів. За цей час під час виконання завдань загинули п’ятеро рятувальників, ще 15 отримали поранення. Керівник управління подякував особовому складу за цілодобову службу та наголосив, що колектив пам’ятає загиблих і підтримує тих, хто продовжує працювати. Речниця ДСНС Марина Аверіна розповіла, що команда прагнула показати не лише героїзм, а й людяність рятувальників. Пресслужба працює з ними на місцях ударів і бачить їхні емоції – втому, біль, сльози після складних операцій. Саме цю «внутрішню сторону» служби й вирішили винести у публічний простір. До експозиції увійшли 230 фотографій: 100 кадрів зроблені під час ліквідації наслідків атак, ще 130 – це портрети рятувальників. Відбір тривав довго: за чотири роки повномасштабної війни архів налічує тисячі світлин. Частину обрали через особисті історії та спільно пережиті моменти під час обстрілів, частину – за емоційною силою кадру. На деяких фотографіях рятувальник Артем у день, коли він отримав поранення. Особисто для нього ця стіна є нагадуванням про те, через що проходять люди. Він зазначив, що суспільство бачить новини й розуміє, з якими завданнями доводиться стикатися щодня. Для рятувальників ця робота є складною, однак вони продовжують її виконувати, знаходячи в таких моментах мотивацію працювати далі. Валерія Штемляк – психологиня ДСНС. На її думку, це є додатковим визнанням їхньої роботи – не в пафосному сенсі, а як підкреслення людяності, чесності та реальної залученості. Валерія наголосила, що фахівці виїжджають на місця подій і допомагають людям, попри те, що самі відчувають страх і хвилюються за своїх рідних. У критичні моменти, за її словами, вони мобілізуються задля досягнення головної мети – підтримати та супроводжувати постраждалих.
