Чоловік поділився, що обрав професію ветеринарного лікаря ще у дитинстві — батьки 45 років відпрацювали у цій сфері, тож він хотів брати приклад з них. Дитинство та юність Олександр провів у місті Добропілля, що у Покровському районі Донецької області. Чоловік постійно згадує рідне місто. Повномасштабне вторгнення ветеринарний лікар так само зустрів у рідному місті. Тоді, за його словами, починали дуже низько пролітати літаки, змушуючи всіх навколо переживати за своє життя. Олександр поділився, що навіть це не зупиняло робочий процес — він продовжував лікувати поранених тварин, яких через повномасштабну війну щодня ставало все більше.
Олександру Кочерженко дуже запам’яталися декілька випадків з допомоги пораненим тваринам. Ветеринарний лікар розповів, що в один з днів російська ракета влучила у будинок в його місті. Через це вилетіло скління, яке поранило собак, що перебували поруч. Тоді йому довелося витягувати скло з їхніх лап, а пізніше зашивати відкриті ділянки шкіри.
Він згадує ще одну історію: До 2025 року Олександр Кочерженко продовжував жити та працювати у Добропіллі. Він розповів, що до постійних обстрілів та небезпеки на той момент вже звик, тому не збирався виїжджати. Проте, за його словами, вже влітку того ж року ситуація значно погіршилася: росіяни вже перебували за 6 кілометрів від міста, а обстрілів ставало все більше. Тоді він вирішив разом з родиною покинути рідне місто.
Вже 20 серпня 2025 року Олександр разом з родиною полишив Добропілля та переїхав до міста Південне, що на Одещині. Перші дні, за його словами, здавалися страшними, він намагався оговтатися після пережитого.
Згодом чоловік захотів відкрити ветеринарну клініку і в місті Південне, оскільки, як він зазначив, звик працювати постійно й хотів продовжувати допомагати тваринам. За словами Олександра, він випадково знайшов оголошення про оренду потрібного приміщення. Сусіди по робочому приміщенню з перших днів підтримали чоловіка.
Олександр Кочерженко розповів, що відкрити ветеринарну клініку було не так важко, як здавалося. Він зазначив, що його вже важко чимось здивувати після побаченого на Донеччині.
Нині “постійні клієнти” з рідного міста щодня телефонують ветеринарному лікарю, аби порадитися або проконсультуватися з приводу лікування домашніх тварин. Чоловік зазначив, що після початку повномасштабного вторгнення почав інакше дивитися на життя: він не святкує Дні народження та Новий рік, оскільки більше не має радості та бажання це робити. Він мріє повернутися до рідного міста та приступити до його відбудови.