9 листопада еколог Іван Русєв у соцмережі Facebook та під час коментаря для Суспільного розповів про наслідки ворожих обстрілів для дикої природи. За його інформацією, у період сезонного перельоту пернаті долають територію національного природного парку «Тузлівські лимани», зупиняючись на нічівлю в густих заростях кущів і дерев.
Особливо активний міграційний шлях пролягає через Піщаний пересип. У темну пору доби птахи ховаються серед міцної рослинності поблизу бази «Фазан». Після того, як наприкінці жовтня неподалік впали кілька безпілотників типу «шахед», на місцях їхнього вечірнього відпочинку знайшли мертвих тварин. Йдеться про співочих дроздів — мігруючих птахів, частина з яких прямує на зимівлю до Африки.
Точну масову кількість загиблих особин порахувати не вдалося. Фахівцю вдалося відібрати для огляду двох представників, яких помістили до холодильної камери перед проведенням розтину. Під час дослідження науковець зафіксував внутрішні крововиливи, скупчення крові біля внутрішніх органів, а також специфічні зміни печінки, викликані наслідками потужного вибуху.
Експерт пов’язує такі патології з баротравмою — ушкодженнями організму через стрімкі перепади тиску. Під час потужних вибухових хвиль судини та внутрішні органи птахів зазнають руйнівного впливу, що призводить до розривів та кровотеч. Через малу масу тіла та інтенсивний метаболізм птиці є надзвичайно вразливими до таких факторів.
Окрім того, важливу роль відіграє гострий стресовий стан організму. Потужний вибух провокує надзвичайно різку реакцію нервової та серцево-судинної систем, що може спричинити зупинку серця. За словами дослідника, смерть у подібних ситуаціях настає моментально — не від крововтрати, а внаслідок шоку центральної нервової системи та раптового припинення серцевої діяльності. Оскільки під час сну птиці перебувають у стані спокою, раптовий фактор екстремального стресу має для них фатальні наслідки.
Іван Русєв нагадує, що це не перший випадок руйнівного впливу російських атак на біорізноманіття «Тузлівських лиманів». Раніше падіння ракети «Іскандер» зафіксували поблизу гніздівель крячків. Тоді уламки знищили близько 1300 гнізд, погубивши дорослих особин та пташенят, після чого колонія повністю зникла. Серед постраждалих видів тоді опинилися малий, прибалтійський та річковий крячки, причому малий крячок занесений до Червоної книги України.
Дослідник констатує, що убезпечити дику фауну від наслідків ворожих атак наразі практично неможливо, оскільки війна створює екзистенційну загрозу для всієї екосистеми, знищуючи природу, людей та тварин.