Від початку повномасштабної війни Росія кардинально розширила інструменти повітряних атак. Якщо на старті це були переважно крилаті та балістичні ракети, то поява ударних безпілотників дозволила росіянам змінити масштаб і логіку ударів.За його словами, Росія запускає по Україні 300–400 дронів одночасно, а в окремих атаках — до 800 БпЛА разом із ракетами. Загальне навантаження на повітряний простір може сягати 900 цілей за одну атаку.Паралельно РФ намагається компенсувати втрати стратегічної авіації. Після операцій на кшталт “Павутини” цей ресурс для Росії став обмеженим. Одна з ключових змін — зниження висоти польоту дронів. Сьогодні “шахеди” заходять на цілі на висоті 50–70 метрів, що суттєво ускладнює їх виявлення.У міській забудові та над нерівним ландшафтом радіус виявлення таких дронів скорочується до 3–5 кілометрів, навіть для спеціалізованих засобів детекції. Через це Україна змушена розвивати альтернативні способи виявлення — звукову детекцію, відеокамери, пасивні та активні радари, засоби радіоелектронної розвідки. Окрема проблема — південь і Одеса. Храпчинський пояснює: море дає росіянам прямий маршрут із Криму. Дрони йдуть низько над водою, а потім різко заходять на місто. Росія намагається зробити “шахеди” керованими, але не в класичному розумінні FPV-дронів.За його словами, РФ будує мережеву систему управління, де кожен дрон має канал зв’язку, а в повітрі працюють командні дрони-розвідники. Вони формують ударні групи та можуть змінювати завдання для інших БпЛА.Наступний етап — автономні алгоритми.Оператор фактично лише підтверджує або відхиляє рішення, яке пропонує система.Росія експериментує з установкою ракет і ПЗРКПереносний зенітно-ракетний комплекс — це на безпілотники, але ці рішення поки залишаються сирими.За словами Храпчинського, авіаційна ракета Р-60 не передбачає повноцінного запуску з “шахеда”, а сам дрон — нестабільна платформа.Використання ПЗРК ближче до реалізації, але також має серйозні обмеження.Попри це, Росія готова витрачати великі кошти навіть на малоефективні рішення. Інфрачервоні прожектори на дронах — не засіб “осліплення” ППО, вважає експерт. Натомість це може бути елемент візуального контролю в рої дронів — для підтвердження наявності інших БпЛА попереду та координації групи. Експерт виступає проти повного вимкнення мобільного зв’язку під час атак.Аналіз білінгу дозволяє виявляти нетипову поведінку SIM-карт — наприклад, коли карта рухається зі швидкістю 150 км/год і перетинає кордон. За його словами, проблема не в самому зв’язку, а в недостатніх інструментах фільтрації та обробки даних у операторів.Дрони типу “Молнія” Росія активно застосовує вже понад рік — зокрема на Харківщині та Сумщині.Більшість таких БпЛА використовують малі Starlink-модулі для стабільного зв’язку. Це легкий “конструктор” із китайських комплектуючих, який несе до 9 кг корисного навантаження. Керовані авіабомби стали для Росії одним із ключових засобів тиску.Су-34 може нести кілька таких бомб із бойовою частиною понад 250 кг, що робить їх альтернативою дорогим ракетам.Проблема, за словами Храпчинського, не в нестачі контрзаходів, а в їх повній відсутності. Україні потрібні далекобійні ракети, сучасні радари та літаки дальнього радіолокаційного виявлення, які здатні бачити цілі на 600 км і підсвічувати їх для ураження. Моніторингові канали, додатки та радари допомагають цивільним орієнтуватися в ситуації, але не замінюють роботу військових.Він застерігає: такі ресурси можуть ставати мішенню для інформаційних атак і паніки, тому орієнтуватися варто лише на перевірені джерела.
