Українське законодавство забороняє рух механічних транспортних засобів на територіях природно-заповідного фонду, за винятком випадків, пов’язаних із виконанням службових обов’язків. Попри це, джипінг залишається поширеним явищем. У Карпатах власники позашляховиків та квадроциклів використовують такі поїздки як бізнес для перевезення туристів. У липні 2026 року в Яремчі представники цієї спільноти протестували проти посилення контролю, аргументуючи це тим, що такий заробіток є критично важливим для місцевих жителів. Роман Качлуп, представник асоціації власників джипів та квадроциклів, зазначає, що багато маршрутів пролягають через приватні землі. Михайло Півторак, начальник відділу державного екологічного нагляду Карпатського округу, пояснює, що використання приватної власності законом дозволено, проте систематичне надання туристичних послуг на заповідних територіях потребує адміністративного втручання.
Куяльницький національний природний парк, площа якого становить понад 10,8 тисячі гектарів, функціонує близько двох років. Виконувач обов’язків директора Олександр Шестун зазначає, що через брак фінансування та персоналу забезпечити повний контроль над такою великою територією, особливо на схилах, вкрай важко. Попри це, профілактична робота дає результати: частина джиперів припинила заїзди. Проте боротьба з порушниками, які відвідують узбережжя для відпочинку, триває.
Геолог і географ Дмитро Жданов наголошує, що головна шкода від джипінгу полягає у знищенні унікальної степової рослинності, зокрема видів, занесених до Червоної книги України. Пошкодження трав’яного покриву призводить до ерозії ґрунту та утворення нових ярів, які важко відновити. Експерт вважає, що статусу парку недостатньо без належного фінансування, збільшення штату та організації чергувань у вихідні дні. Він пропонує використовувати дрони для моніторингу після завершення війни.
Дмитро Жданов пропонує компромісний варіант: зонування території, де джипінг дозволений лише у спеціально відведених місцях, наприклад, на колишніх кар’єрах, та повна заборона на вразливих ділянках, де гніздяться рідкісні птахи. Крім того, він вказує на проблему шумового забруднення та недостатню відповідальність порушників. На його думку, штраф у 850 гривень не є стримуючим фактором, тому законодавство потребує змін, зокрема впровадження конфіскації транспортних засобів. Також фахівець наголошує на необхідності системного екологічного виховання. Куяльницький національний природний парк продовжує фіксувати порушення та притягувати винних до відповідальності.
