Експертка зі сталого розвитку та просторового планування Марія Смірнова проаналізувала причини торішнього підтоплення Одеси й дійшла висновку, що місто має суттєво менше зелених зон, ніж передбачають міжнародні стандарти. Для стійкого розвитку озеленення має охоплювати щонайменше 30% території міста, однак в окремих районах Одеси цей показник становить від одного до десяти відсотків.
Як зазначає дослідниця, під час зливи понад п’ять мільярдів літрів води фактично не могли природно вбиратися в ґрунт. Через значну площу асфальту та щільну забудову вода швидко накопичувалася на поверхні та стікала в низини.
Марія Смірнова наголошує, що зелені території діють як природна губка, здатна затримувати значну частину опадів. Якщо таких просторів бракує, вода майже одразу спрямовується до найнижчих ділянок міста. Однією з найпроблемніших зон під час кожної сильної зливи залишається вулиця Балківська.
Геолог, географ та краєзнавець Дмитро Жданов пояснює це природними особливостями рельєфу Одеси. За його словами, нинішня Балківська розташована на місці давньої річки, яка існувала тут ще до заснування Одеси. Хоча тепер водотік схований у колектор, природний водозбірний басейн нікуди не зник.
Він підкреслив, що вода з усієї прилеглої території й далі стікає до історичного русла. Саме тому навіть модернізація колекторів не може повністю ліквідувати проблему, якщо не брати до уваги природні особливості місцевості.
Експерт також звернув увагу на кліматичні зміни, через які екстремальні опади трапляються дедалі частіше. Директор Центру інженерних досліджень, член Академії інженерних наук Валентин Лопотан також називає системною помилкою забудову природних річищ і балок. За його словами, під час проєктування багатьох районів не були враховані масштаби водозбірних територій і навантаження на інженерні мережі.
Такої ж позиції дотримується колишній заступник головного архітектора Києва Віктор Глеба. На його думку, протягом останніх десятиліть Одеса забудовувалася без належного розвитку інфраструктури, а містобудівна документація не відповідала реальним потребам міста.
Експерти підкреслюють, що навіть регулярне очищення колекторів могло б помітно зменшити масштаби підтоплень, однак проблема значно ширша, ніж лише технічний стан каналізації. Директор Інституту комунальної інфраструктури, доктор технічних наук Олександр Кравченко зауважив, що труднощі зі зливовими мережами існують не тільки в Одесі.
За його словами, значна частина дощової інфраструктури дісталася ще з радянських часів і нині потребує не лише ремонту, а й повного переосмислення принципів роботи. Марія Смірнова вважає, що найдієвішим способом адаптації Одеси до кліматичних змін є розвиток зеленої інфраструктури. Йдеться не лише про висаджування дерев, а й про створення дощових садків, природних парків, міських луків та інших просторів, здатних накопичувати й поступово відводити воду.
На її думку, місту вигідніше інвестувати в природоорієнтовані рішення, ніж постійно витрачати мільярди на ліквідацію наслідків стихійних лих. Дослідниця переконана, що проблемні райони потребують комплексного перепланування. Зокрема, на Балківській вона пропонує поступово скорочувати площу асфальтового покриття, облаштовувати зелені коридори та дощові садки, які зможуть перехоплювати воду ще до того, як вона потрапить у низини.
Подібні підходи, за її словами, слід застосовувати і в Аркадії. Експертка вважає, що цьому району потрібна значно більша кількість відкритих зелених просторів, а також переосмислення транспортної інфраструктури й паркування.
Як приклад для Одеси Марія Смірнова наводить досвід іспанських міст, які також зіткнулися з руйнівними паводками після посух та інтенсивних опадів. Після масштабних підтоплень місцева влада почала збільшувати площу зелених зон і переглядати принципи забудови.
За словами Смірнової, європейські міста дедалі частіше відмовляються від надмірної урбанізації на користь парків, скверів та інших природних просторів, оскільки це дешевше й ефективніше, ніж постійно усувати наслідки стихійних лих.
