Ганна Сторожук народилася 19 жовтня 1992 року в селі Бурсуки, яке нині входить до Подільського району Одеської області. Її виховувала мама, а згодом — разом із вітчимом. Як згадує тітка Любов Петришна, ще з дитинства Ганна вирізнялася сміливим характером.
Любов Петришна була її першою вчителькою. За її словами, Ганна добре вчилася, любила тварин і завжди прагнула допомогти безпритульним котам і собакам.
У 2016 році Ганна вступила на службу за контрактом до Державної прикордонної служби України. Вона служила у Тимковому, Кодимі та Рибниці. Рідні намагалися переконати її відмовитися від цього рішення, однак, як розповіла тітка загиблої, Ганна залишилася непохитною.
Поки військовослужбовиця несла службу, у вихованні її доньки Марійки допомагали бабуся, дідусь та інші родичі.
24 лютого 2022 року Ганна жила в Балті разом із сім’єю. Того дня вона зателефонувала тітці та попросила прихистити домашніх тварин.
Після цього Ганна продовжила службу. Коли випадала можливість, вона телефонувала рідним. Останнім часом, пригадує Любов, такі дзвінки були майже щоденними.
Востаннє тітка говорила з Ганною 26 серпня. А 28 серпня, за словами жінки, їй зателефонували з незнайомого номера — це був командир підрозділу.
Як розповідає родина, Ганна загинула під час виконання бойового завдання поблизу села Вірівка Херсонської області. Разом із нею на фронті служив її чоловік Роман, з яким вона познайомилася під час служби за контрактом. Подружжя прожило разом чотири роки.
Після поранення Романа спочатку евакуювали до Херсона, а потім — до Одеси. Під час лікування родина підтримувала його.
23 вересня 2025 року Ганну Сторожук посмертно нагородили орденом “За мужність” III ступеня. Також родині передали прапор її бригади. Раніше військовослужбовиці присвоїли звання “Герой Балтської громади”. За словами тітки Ганни, вона майже щодня приходить і до могили племінниці, і до меморіального банера з портретами полеглих захисників.