30-та Українська антарктична експедиція вирушила з Києва 8 березня 2025 року. Упродовж року на станції “Академік Вернадський” біологинею працювала Єлизавета Сафонова.
Вона розповіла, що її робота стосувалася вивчення життя Антарктики і в морі, і на суходолі. Учасники експедиції також досліджували, як під впливом кліматичних факторів змінюються екосистеми. Зокрема, вони аналізували стан наземних угруповань і мохових екосистем у районі Аргентинських островів, а також вплив зовнішніх умов на них.
Окремим напрямом роботи, за словами біологині, було вивчення прісноводних і ґрунтових безхребетних, а також планктону — сукупності дрібних організмів, що живуть у товщі води у завислому стані та не можуть активно протистояти перенесенню течією.
Єлизавета Сафонова зазначила, що в Антарктиді біологи збирають велику кількість зразків, а після повернення в Україну їх аналізують у різних наукових установах. Саме тому остаточні результати досліджень потребують часу, особливо коли йдеться про довготривалий моніторинг.
Вона підкреслила, що в полярних регіонах особливо помітні наслідки кліматичних змін. Вони впливають не лише на живі організми, а й на фізико-хімічні характеристики довкілля.
Досвід роботи в Антарктиді біологиня назвала незабутнім. За її словами, льодові простори, чисте повітря та унікальні краєвиди справляють сильне враження. Водночас Антарктида залишається суворим середовищем, яке щодня випробовує людей на витривалість.
Найяскравіше їй запам’яталися перші враження від континенту: момент, коли з борту судна вона побачила айсберги, а також зустрічі з пінгвінами та морськими ссавцями.
Робота біологів на станції, каже Єлизавета, значною мірою залежала від погодних умов. Дослідження не обмежувалися лабораторією і могли тривати на значній відстані від станції — настільки, наскільки це дозволяв радіозв’язок.
Повернення з Антарктиди, за словами біологині, виявилося легшим, ніж вона очікувала. Після року роботи на станції було відчуття, ніби вона нікуди не їхала. Водночас найбільше їй хотілося побачити рідних і друзів наживо, а не через екран.
Вона також зізналася, що найбільше під час експедиції сумувала за своїм котом. Єлизавета пояснила, що відповідно до Мадридського протоколу 1991 року, який регулює охорону довкілля Антарктики, на континент заборонено завозити нехарактерні для регіону види рослин і тварин.
Після повернення, додала вона, з’явилася й туга за станцією, її атмосферою та щоденною роботою. Участь у такій експедиції, зазначила біологиня, дає змогу долучитися до досліджень клімату, біології та екології полярного регіону.
Після експедиції науковці працюватимуть із зібраними зразками. За словами Єлизавети Сафонової, цього року вдалося привезти велику кількість біологічного матеріалу з різних екосистем, тож попереду — етап його опрацювання.