Більше п’яти місяців минуло з моменту, коли мені припинили українське громадянство. Яким є моє життя сьогодні і які права я втратив? По-перше, вважаю це рішення незаконним і планую його оскаржувати, вже підготував всі необхідні документи. Життя триває, і я сподіваюся, що наші проекти, які ми розробили, продовжать розвиватися. Сьогодні я позбавлений майже всього, за винятком життя. Якщо раніше питання вирішувалися жорстко, то тепер це сталося інакше. Я відчуваю, що мене заживо розстріляли. Я не можу брати участь у громадських об’єднаннях і бути корисним суспільству. За роки роботи в місцевому самоврядуванні я реалізував багато проектів для свого міста, і не прислухатися до цього — це неправильно. Я можу вільно пересуватися, але мої рахунки заблоковані. Мені видали довідку, яка ідентифікує мене як особу без громадянства, але я не можу покидати Одеську область через судові зобов’язання. Нещодавно завершилися зобов’язання по одній справі, де винних призначили за два дні, і вже за місяць все було розглянуто. Мені зателефонували з Державної міграційної служби і попросили здати всі паспорти. Я прийшов і здав усі. Я заздалегідь зняв усі гроші з рахунків, знаючи, що їх заблокують. Зараз я живу на ці кошти та отримую пенсію в 20 тисяч гривень. Щодо моєї декларації, там зазначено приблизно 1 мільйон гривень готівкою, 169 тисяч доларів та 10 тисяч євро. Я свідомо готувався до блокування рахунків. Після припинення громадянства не було жодної акції підтримки в Одесі. Я вдячний людям, що не вийшли, адже розумію, чому так сталося. Я сам просив людей не виходити, адже зараз війна, і ми маємо бути єдиними. Я вірю в справедливість і сподіваюся, що президент також розбереться. Я закликав депутатів залишатися в конструктиві, адже одеситам і так важко. Я не хочу коментувати акції протесту в Києві, але влада не має морального права створювати умови для обурення людей. Я не хочу говорити про своїх колишніх союзників, але ситуація змінилася, і я бачу, хто зі мною поруч. Я не можу сказати нічого поганого про них, адже у кожного свій запас терпіння. Я вважаю, що більшість людей бояться. Я не можу зрозуміти, чого вони бояться. Я не був в опозиції президентові, і не бачу причин для таких дій. Я не можу ігнорувати думку громади, яка мене обирала. Я не маю жодних амбіцій виходити на всеукраїнський рівень, але я не можу ігнорувати те, що відбувається в моєму місті. Я готовий допомагати Збройним силам, навіть без громадянства. Я вірю, що верховенство права в Україні відновиться. Я не прошу скасувати всі обов’язки, але готовий працювати. Я не можу сказати, чи повернуся в політику, але я стурбований тим, що відбувається в Одесі. Я бачу, як зупиняються проекти, над якими ми працювали роками. Це велика тема для обговорення.
Пов’язаний матеріал: Пов’язаний матеріал: Декларації Григорія та Юлії Діденко: мільйони та розкішні годинники.
Пов’язаний матеріал: Читайте більше про політика.
Корисне посилання: Практичний розбір: Одеська МВА та питання деколонізації: критика та загроза довірі.
Пов’язаний матеріал: Детальний огляд: Руслан Пітак знову очолив Подільську РДА після скандалу.
